Сучасні технології домобудування та проблеми сейсмічної безпеки забудови міст в Центральноазійському регіоні

Анотація

В статті наводиться досвід удосконалення технології та проблеми оцінки сейсмічної безпеки забудови міст в центральному Азіатському регіоні. Результати отримані з досвіду Узбекистану стосовно підвищення сейсмостійкості збірних залізобетонних конструкцій житлових будівель. Враховується досвід будівництва каркасних будівель, надійність котрих раніше перевірялась експериментально для різних сейсмічних районів. Виходячи з класифікації конструктивных типів будівель, що виконана б. ТашЗНДІЕП Узбекистану, та інженерному аналізі наслідків землетрусів в Центрально-Азіатському регіоні, показано, що рівень сейсмостійкості будівель сучасної забудови на 1 – 2 бала нижче за проектний. Це зумовлено тим, що нові конструктивні системи цегельних будівель висотою 7 – 9 поверхів, що застосовуються на практиці, не відповідають сейсмостійкості, зумовленій вимогами норм з сейсмостійкого будівництва Республіки Узбекистану КМК 2.01.03-96.
В пропозиціях вказується на необхідності удосконалення карт загального сейсмічного районування (ЗСР) при належному серйозному обґрунтуванні.
Наведено спектри коливань двоповерхової каркасно-панельної будівлі та встановлені межі сейсмічних впливів в заданому діапазоні частот (рис. 4).