Заява про етику публікацій

Основний принцип відбору публікацій — наявність їх експертної оцінки (рецензування). Для того, щоб бути впевненим у оцінці якості статті, процес рецензування повинен бути прозорим, методичним та неупередженим. Всі етапи цього процесу будуються на основі етичних принципів і обгрунтованих рішень. Редакційна колегія стоятиме на захисті інтелектуальної власності та авторських прав і не допустить таких випадків порушення етики, як плагіат, відтворення статей, раніше опублікованих в інших засобах інформації, та запобігатиме впливу потужних фінансових та інтелектуальних інтересів на шляху реалізації цієї політики.

Етичні норми. Обов’язки Авторів

Стандарти подання звітності

Автори статей оригінальних досліджень повинні представити точний звіт про виконану роботу, а також об'єктивне обговорення її значущості. Стаття має містити достатньо інформації і посилань для того, щоб інші могли користуватися нею. Шахрайські або завідомо неточні заяви є неетичними і неприйнятними.

Доступи зберігання даних

У авторів можуть запросити вихідні дані в зв'язку зі статтею для редакційного огляду, і вони повинні бути готові надати громадськості доступ до таких даних, якщо це можливо, і в будь-якому разі повинні бути готові зберігати такі дані упродовж обгрунтованого терміну після їх публікації.

Оригінальність і плагіат

Автори повинні гарантувати, що вони написали абсолютно оригінальні твори, і у випадку, якщо вони використовували роботу та/або слова інших авторів, це було належним чином процитовано та взято в лапки.

Плагіат приймає безліч форм, від представлення чужої роботи як своєї, до копіювання або перефразування суттєвих частин чужої праці (без зазначення авторства), та привласнення результатів досліджень, проведених іншими. Плагіат у всіх його формах є неетичним і неприйнятним.

Повторні, дублюючі або одночасні публікації

Автор не повинен публікувати рукописи, що описують по суті те саме дослідження в більш ніж одному журналі або первинній публікації. Відправка одного й того ж рукопису в більш ніж один журнал одночасно є неетичним і неприйнятним.

Загалом, автор не повинен представляти для розгляду в інший журнал раніше опубліковані роботи. Публікація деяких видів робіт (наприклад, перекладів) у більш ніж одному журналі іноді виправдано, якщо виконуються певні умови. Автори та редактори журналів повинні погодитися на вторинну публікацію, яка має відображати ті самі дані або переклад первинного документа. Основне посилання має бути наведене у вторинній публікації.

Підтвердження джерел

Автор завжди повинен належним чином підтверджувати роботи інших авторів. Автори повинні приводити публікації, які мали вирішальне значення у визначенні характеру опублікованої роботи. Інформація, отримана в приватному порядку, наприклад в розмові, листуванні або обговоренні з третіми особами, не повинна використовуватися або повідомлятися без письмового дозволу джерела. Інформація, отримана в ході конфіденційних послуг, таких як рецензування рукописів або грантових заявок, не повинна використовуватися без письмового дозволу автора роботи.

Авторство на роботу

Авторство має належати тому, хто вніс значний внесок у концепцію, задум, виконання або інтерпретацію опублікованого дослідження. Всі ті, хто зробив значний внесок, повинні бути перераховані в якості співавторів. Ті, хто брав участь у певних суттєвих аспектах дослідницького проекту, повинні бути визнані або наведені як учасники.

Автор повинен гарантувати, що у роботі вказані всі встановлені співавтори, і що вони ознайомились і схвалили остаточний варіант документу і погодилися з його подачею для публікації.

Фундаментальні помилки в опублікованих роботах

Коли автор виявляє суттєву помилку чи неточність в його/її власній опублікованій роботі, автор повинен оперативно повідомити про це редактора журналу або видавця і співпрацювати з редактором з метою виправлення документу. Якщо редактор або видавець дізнається від третьої сторони, що опублікована робота містить суттєву помилку, автор повинен негайно виправити документ або представити в редакцію докази правильності оригінальної статті.

Ці рекомендації складені на основі «Рекомендацій з передових практик для редакторів журналів» і «Міжнародних стандартів для авторів».

Обов’язки Рецензентів. Внесок у редакційне рішення

Незалежна й неупереджена рецензія стосовно якості представленої статті (публікації) сприяє ухваленню реакційною радою об’єктивного рішення щодо розміщення такої публікації в журналі. Науковці, котрі зголосилися виконати обов’язок рецензента, мають добросовісно вивчити й оцінити статтю (публікацію).

Своєчасність

Редакція надаватиме інформацію про граничні строки з проханням про розгляд. Відмова переглянути статтю не несе за собою ніяких наслідків.

Якщо рецензент розуміє, що підготовка рецензії займе більше часу, ніж звичайно, будь ласка, зв'яжіться з редактором, щоб обговорити це питання. Редактор може попросити вас рекомендувати іншого рецензента, або може бути готовий чекати трохи довше (наприклад, якщо стаття є вузькоспеціалізованою і рецензентів важко знайти). В якості загальної рекомендації, якщо ви знаєте, що не зможете завершити розгляд статті у зазначені строки, ви повинні відмовитися від рецензування цієї статті.

Принципи об’єктивності

Рецензія на надіслані статті мають бути неупередженими, об’єктивними й ґрунтуватися винятково на всебічній оцінці змісту й результатів здійсненного дослідження. Неприйнятною є критика особистості автора. Рецензія має бути підготовлена, зрозуміла і аргументована.

Підтвердження джерела

Рецензенти зобов’язані виявляти відповідні опубліковані роботи в рецензованому матеріалі, які не були процитовані авторами. Будь-які заяви, висновки чи аргументи, які вже використовувалися раніше в будь-яких публікаціях, повинні бути відповідним чином оформлені як цитати. Рецензент також зобов'язаний звертати увагу головного редактора на істотну або часткову схожість з будь-якою іншою роботою, з якою рецензент безпосередньо ознайомлений.

Розкриття інформації та конфлікти інтересів

Рецензенти не приймають рукописи, з якими можуть виникнути конфлікти інтересів в результаті конкурентних, спільних або інших відносин або зв'язків з будь-яким із авторів, компаній або установ, які мають відношення до роботи. У такому випадку рецензент повинен зв'язатися з редактором і відмовитися від  рецензування цієї статті.

Складено на основі рекомендацій «Кодексу поведінки та рекомендацій з передових практик для редакторів журналів» і «Етичного керівництва Комітету з публікаційної етики для експертів-рецензентів».

Обов’язки редакторів. Публікаційне рішення

Рішення редакторів прийняти чи відхилити статтю для публікації на основі важливості, оригінальності та ясності статті, і обґрунтованість дослідження та його відповідність тематиці журналу.

Редактори приймають рішення щодо того, які статті публікувати залежно від якості та придатності для журналу і без втручання з боку власника/видавця журналу.

Рішення про публікацію приймається з урахуванням законодавства про авторське право, та думок інших редакторів або рецензентів.

Гра за правилами

Статтям надається неупереджена оцінка, враховуючи їх науковий, практичний зміст. Всі статті оцінюються незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства чи політичних переконань автора, а також наукових інтересів.

Розкриття інформації та конфлікти інтересів

Редакційна колегія має уникати конфлікту інтересів, тобто випадків коли автор (чи установа автора), рецензент чи редактор мають такі фінансові або особистісні відносини, котрі неналежним чином впливають на об’єктивність, неупередженість роботи редакційної ради, наукове сприйняття поданої статті.

У разі виникнення конфлікту інтересів у члена редакційної колегії, він може вмотивовано відмовитися від вивчення й оцінки рукопису, заявивши клопотання про передання такого рукопису іншому члену редакційної ради.

Головний редактор від усіх учасників процесу має право вимагати інформацію про конфлікт інтересів до чи після публікації статті й робити відповідні спростування, зміни чи викриття.

Участь і співробітництво у дослідженнях

У випадку подання скарги автором, щодо його публікації у журналі, редакційна рада застосовує відповідні адекватні заходи. Такі заходи мають характер перемовин редакційної ради з автором. Факти порушення етичних норм розглядаються редакційною радою незалежно від давності публікації. Якщо доводи, скарги виявилися обґрунтованими, редакційна рада зобов’язана зробити відповідні спростування, зміни чи викриття.

Складено на основі рекомендацій видавництва «Ельзевір» і «Кодексу поведінки та рекомендації з передових практик для редакторів журналів».