РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НОРМУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ З ВВЕДЕННЯМ КОМПЛЕКСУ СТАНДАРТІВ EPB

Єгор Фаренюк; Генадій Фаренюк

doi:10.33644/2313-6679-4-2024-1

Єгор Фаренюк Канд. техн. наук, директор Державної установи «Фонд енергоефективності» м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8613-877X
Генадій Фаренюк Доктор техн. наук, професор, директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», м. Київ https://orcid.org/0000-0002-5703-3976

DOI: https://doi.org/10.33644/2313-6679-4-2024-1

Ключові слова: будівлі, показники енергоефективності, директива, норми, стандарти, енергоаудит, проєктування

Анотація

Одним із важливих механізмів технічного регу-
лювання будівельної галузі України є її максималь-
на інтеграція в міжнародний нормативно-правовий
простір Європейського Союзу, що потребує впро-
вадження в практику будівництва на всіх етапах
життєвого циклу будівель та споруд нормативних
підходів, які використовуються в системі технічного
регулювання європейських країн. Найбільш систем-
но цей підхід втілюється при вирішенні питань
з нормування характеристик енергоефективності
будівель, що є основою успішного розвитку цього
важливого для економіки України сектору. Основним
нормативним актом в галузі енергоефективності у
Європейському Союзі є Директива Європейського
Парламенту та Ради 2010/31/ЄС щодо енергетичної
ефективності будівель (EPBD) [1], яка за своїм
наповненням визначає методологію оцінювання
показників енергоефективності будівель.
В останні роки під Директиву EPBD [1] розробле-
но та введено в дію у ЄС низку стандартів, в яких
розкриваються практичні положення відповідних
процедур та розрахунків енергоефективності
будівель і які називають стандартами EPB (Energy
performance of buildings).
Стандарти EPB побудовані за єдиною
методологією, що забезпечує їх узгодженість
між собою, однозначність та прозорість методич-
них правил та підходів. Стандарти EPB забезпе-
чують певну гнучкість щодо методів, необхідних
вихідних даних і посилань на інші стандарти з
енергоефективності будівель EPB завдяки введенню
нормативного шаблону і інформаційного листа для
вибору технічних стандартних даних.
Кожна країна визначає ступінь впроваджен-
ня стандартів EPB та їх зв’язок з підходами, які
були основними до прийняття стандартів EPB, і на
національному рівні визначає правила впроваджен-
ня у національні норми відповідних методичних
правил.
В статті наведений аналіз впливу на національне
законодавче та нормативне поле процесу
імплементації Директиви EPBD [1] та впроваджен-
ня комплексу стандартів EPB.

Завантаження

Данные скачивания пока не доступны.

Посилання

1. Directive 2010/31/EU: Директива 2010/31/ЄС
Європейського Парламенту та Ради від 19
травня 2010 р. щодо енергетичної ефективності
будівель (EPBD). Офіційний вісник ЄС. 2010. L
153/13. 18 червня.
2. Про енергетичну ефективність: Закон України
від 21 жовтня 2021 р. № 1818-IX. Відомості
Верховної Ради України. 2022. № 2. С. 8.
3. ДБН В.1.2-11:2021. Основні вимоги до
будівель і споруд. Енергозбереження та
енергоефективність. Київ: Міністерство розвит-
ку громад та територій України, 2022. 21 с.
4. ДБН В.2.6-31:2021. Теплова ізоляція та
енергоефективність будівель. Київ: Міністерство
розвитку громад та територій України, 2022. 27
с.
5. Фаренюк Г.Г., Фаренюк Є.Г. Методичні
основи нового покоління будівельних норм
з енергоефективності будівель. Наука та
будівництво. 2022. №3-4 (33-34). С. 16-25.
6. Фаренюк Г.Г., Фаренюк Є.Г. Методика
оцінки мінімальних вимог до показників
енергоефективності житлових та громадських
будівель. Наука та будівництво. 2022. №1. С.
3-12
7. Farenyuk G.G., Farenyuk Y.G. Definition of
reference buidling in development of requirements
to energy efficiency indicators. Science &
Construction. 2021. № 2. P.3-10.
8. Фаренюк Г.Г. Основи забезпечення
енергоефективності будинків та теплової
надійності огороджувальних конструкцій. Київ:
Гама-Принт, 2009. 216 с.
9. William H. Lewis Building Energy Efficiency. CRC
Press. 2012. 284 р.
10. Ioan Fazey, Niko Schäpke, Guido Caniglia. Ten
essentials for action-oriented and second order
energy transitions, transformations and climate
change research. Energy Research & Social
Science. 2018. № 40. P. 54-70.
11. Edward Vine. Building a sustainable organizational
energy evaluation system in the Asia Pacific. Global
Energy Interconnection. 2019. № 5. P. 379-386.
12. Про Фонд енергоефективності: Закон України
від 08 червня 2017 р. № 2095-VIII. Відомості
Верховної Ради України. 2017. № 32. С. 344.
13. Методика визначення енергетичної
ефективності будівель: затверджено Наказом
Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального госпо-
дарства України від 11 липня 2018 р. № 169.
Офіційний вісник України. 2018. № 55. С. 301.
14. Порядок застосування розрахункових елементів
програмного забезпечення для визначення
енергетичної ефективності будівель: затвердже-
но Наказом Міністерства регіонального роз-
витку, будівництва та житлово-комунального
господарства України від 11 липня 2018 р.
№ 171; зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 16 липня 2018 р. за № 824/32276.
15. Галузева програма енергоефективності у
будівництві на 2010–2014 роки: затверджено
Наказом Міністерства регіонального розвит-
ку та будівництва України від 30 червня 2009
р. № 257.
16. EN ISO 52000-1:2017. Energy performance of
buildings. Overarching EPB assessment Part 1:
General framework and procedures.
17. ДСТУ ЕN ISO 52000-1:2023.
Енергоефективність будівель. Комплексна
оцінка енергоефективності будівель. Частина 1:
Загальна структура та методики (EN ISO 52000-
1:2017, ІDТ; ISO 52000-1:2017, ІDТ). Київ: ДП
«УкрНДНЦ», 2023.
18. ДСТУ 9190:2022. Енергетична ефективність
будівель. Метод розрахунку енергоспоживан-
ня під час опалення, охолодження, вентиляції,
освітлення та гарячого водопостачання. Київ.
ДП «УкрНДНЦ». 2022. 152 с.
19. ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Енергетична ефективність
будівель. Метод розрахунку енергоспоживан-
ня при опаленні, охолодженні, вентиляції,
освітленні та гарячому водопостачанні. Київ:
Мінрегіон України, 2015. 145 с.
20. EN ISO 13790:2004. Thermal performance of
buildings - Calculation of energy use for space
heating and cooling (ISO 13790:2004).
21. ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція
та кондиціонування. Київ: Міністерство
регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України,
2013. 147 с.
22. EN ISO 52016-1:2017. Energy performance of
buildings — Energy needs for heating and cooling,
internal temperatures and sensible and latent heat
loads. Part 1: Calculation procedures.
23. ДСТУ EN ISO 52016-1:2022. Енергоефективність
будівель. Енергопотреби для опалення та охо-
лодження, внутрішні температури і наванта-
ження за явною та прихованою теплотою.
12 ISSN 2313-6669 «SCIENCE & CONSTRUCTION» «НАУКА ТА БУДIВНИЦТВО» 4(42)’2024
Частина 1. Методики розрахунку (EN ISO
52016-1:2017, IDT; ISO 52016-1:2017, IDT)
24. ISO 52010-1. Energy performance of buildings.
External climatic conditions. Part 1: Conversion
of climatic data for energy calculations.
25. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Захист від небез-
печних геологічних процесів, шкідливих
експлуатаційних впливів, від пожежі.
Будівельна кліматологія. Київ: Мінрегіонбуд
України, 2011. 127 с.