ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ МІЦНОСТІ БЕТОНУ НА СТИСК ЗА УКРАЇНСЬКИМИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ

  • Катерина Пушкарьова Доктор техн. наук, професор, завідувач кафедри будівельних матеріалів, Київський націо- нальний університет будівництва і архітектури, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7640-8625
  • Леонід Шейніч Доктор техн. наук, про- фесор, завідувач відділу, ДП «Державний науково- дослідний інститут будівельних конструкцій», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7684-9495
  • Артем Приймаченко Канд. техн. наук, директор ТОВ «МЦ Баухемі»
  • Віталій Чайковський Технолог ТОВ «МЦ Баухемі»
Ключові слова: клас бетону, характеристич- на міцність, середня міцність за стиском, бетон, ДСТУ EN 206:2018

Анотація

Розглянуто питання оцінки відповідності
міцності бетону на стиск за національними та
європейськими стандартами. Показано, що марка
бетону за міцністю, яка використовувалась на тере-
нах колишнього СРСР, не гарантувала відповідної
міцності бетону у виробах, що виготовляються на
підприємстві, оскільки не враховувала фактичну
однорідність властивостей, і тому перехід від марок
до класів за міцністю на стиск слід розглядати
як прогресивний крок, що дозволяє підвищити
однорідність бетону та стабільність його показників.
За EN 206-1, ДСТУ EN 206:2018 та ДБН В.2.6-98
клас бетону за міцністю при стиску визначається
за показником характеристичної міцності, яка
гарантується із забезпеченістю 95%, Таким чином,
зі 100 випробувань показники 95 випробувань пере-
вищують значення характеристичної міцності бето-
ну, а від цього відштовхуються подальші розра-
хунки як при проектуванні будівельних об’єктів,
так і при їх технологічному виконанні, а саме:
необхідної міцності бетону, середньої міцності, виз-
начення відповідності міцності бетону критеріям
відповідності.
Наведені основні методики оцінки відповідності
міцності бетону на стиск заданому класу за
національними та європейськими стандарта-
ми. Проведено аналіз статистичних вимог до
показників міцності бетонів згідно з національними
і європейськими нормативними документами та
встановлено, що їх виконання забезпечує отриман-
ня продукції необхідної якості.
Показано, що значення середньоквадратично-
го відхилу характеризує абсолютну мінливість пара-
метра, що вивчається, а коефіцієнт варіації, який
дорівнює відношенню середньоквадратичного
відхилу до середнього арифметичного значення пара-
метра (наприклад, міцності), характеризує відносну
мінливість. Тобто, використання коефіцієнта
варіації дозволяє оцінити стабільність роботи (якість
організації виробництва) на різних технологічних
лініях виробництва бетонних сумішей, порівнюючи
між собою однорідність міцності бетонів різних
класів.
Згідно з європейськими вимогами визначен-
ня мінімальної міцності бетону при безперервно-
му виробництві для отримання необхідного його
класу виконується за двома критеріями: критерій 1:
fcm ≥ fck+1,48σ, та критерій 2: fcm.≥ fck – 4.
Найбільше значення для отримання бетону
необхідної міцності має перший критерій, оскільки
останній ґрунтується на статистичних залежностях,
які формують визначення класу міцності бетону при
стиску.
Проведено розрахунки визначення відповідності
бетону заданому класу за європейськими та
українськими стандартами при різних значеннях
середньоквадратичного відхилу, а відповідно різних
коефіцієнтах варіації. Отримані результати подібні,
мають незначні розбіжності, а отже перехід на
європейські норми оцінки якості бетону не повинен
викликати жодних проблем.
Таким чином, враховуючи поступовий перехід
нормативної бази України до європейської, доцільно
переглянути ДСТУ Б В.2.7-224 з введенням в нього
вимог EN 206-1.

Завантаження

Данные скачивания пока не доступны.

Посилання

1. Дворкін О.Й., Дворкін О.Л. Основи бето-
нознавства. Київ: Основа, 2007. 661 с.
2. ДСТУ Б В.2.7-176:2008. Суміші бетонні
та бетон. Загальні технічні умови. Київ:
Мінрегіонбуд України, 2010. 109 с.
3. EN 206-1. Бетон. Вимоги, характеристи-
ки, виробництво та критерії відповідності.
Брюссель: Європейський комітет
стандартизації, 2000. 69 с.
4. ДСТУ EN 206:2018. Бетон. Технічні
вимоги, експлуатаційні характеристики,
виробництво та критерії відповідності
(EN 206:2013 + A1:2016, IDT). Київ:
ДП «УкрНДНЦ», 2018.
5. ДСТУ Б В.2.7-214:2009. Будівельні
матеріали. Бетони. Методи визначення
міцності за контрольними зразками. Київ:
Мінрегіонбуд України, 2010. 43 с.
6. Дворкін Л.Й., Гоц В.І., Дворкін О.Л.
Випробування бетонів і будівельних
розчинів. Проектування їх складів. Київ:
«Основа» 2014. 304 с.
7. ДБН В.2.6-98:2009. Конструкції будинків
і споруд. Бетонні та залізобетонні
конструкції. Основні положення. Київ:
Міністерство регіонального розвитку та
будівництва України, 2011. 75 с.
8. Szymanski E. Materialoznawstwo budowlane.
Wydanie trzecie poprawoine. Warszawa:
Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1999.
425 p.
9. ДСТУ-Н Б В.2.7-299:2013. Настанова щодо
визначення складу важкого бетону. Київ:
ДП «УкрНДНЦ», 2014.
10. ДСТУ Б В.2.7-224:2009. Будівельні
матеріали. Бетони. Правила контро-
лю міцності. Київ: Мінрегіонбуд України,
2010. 27 с.
11. EN 12350 – 1:2019. Testing fresh concrete. Part
1. European committee for standardization,
2019. 9 p.

Переглядів анотації: 25
Завантажень PDF: 26
Опубліковано
2024-06-03