ДРУГЕ ПОКОЛІННЯ ЄВРОКОДІВ І НАЦІОНАЛЬНІ НОРМИ

Олена Воскобійник; Анатолій Перельмутер

doi:10.33644/2313-6679-4-2023-1

Олена Воскобійник https://orcid.org/0000-0002-8547-762X
Анатолій Перельмутер Доктор техн. наук, голов- ний науковий співробітник Науково-виробниче товариство «SCAD Soft», Україна https://orcid.org/0000-0001-9537-2728

DOI: https://doi.org/10.33644/2313-6679-4-2023-1

Ключові слова: норми проектування, міжнародний досвід, живучість, комп’ютеризація, простота застосування.

Анотація

Наведено короткий аналіз досвіду застосу-
вання Європейських норм щодо проектування
будівельних конструкцій як у міжнародній, так і
в національній практиці. Показано переваги та
недоліки інтернаціоналізації у розробці норматив-
них документів різних країн. Розглянуто основні
засади, покладені в основу розробки Єврокодів
другого покоління, а також основні напрямки
вдосконалення нормативних документів із про-
ектування будівельних конструкцій. Звертається
увага на рекомендацію використовувати принцип
LOA, за котрим будь-яка розрахункова модель
опору може бути представлена на декількох
розрахункових рівнях апроксимації, а також
на реалізації підходу «простота застосування».
Показано, що одним із основних завдань на
найближчу перспективу слід вважати збережен-
ня національних норм та вдосконалення їх з
урахуванням міжнародних досягнень. Вказано
на важливість практики європейських країн, де
розробляються додаткові до норм документи
(довідники, посібники, рекомендації, підручники,
програмне забезпечення тощо).
Щодо питань розвитку нормативної гілки норм,
то більш детально аналізуються необхідність
розробки нормативного забезпечення про-
блеми живучості будівель і споруд, пробле-
ма комп’ютеризації проектування, майже не
розробленої в існуючих нормах, задача упоряд-
кування норм, присвячених методам оцінювання
існуючих конструкцій. Для цих питань дається
опис головних чинників, що повинні знайти своє
місце у нормах. Розглянуто деякі супутні пробле-
ми модернізації вітчизняної нормативної бази
проектування, вирішення котрих потребує при-
йняття низки розпорядчих рішень, включно до
законодавчого рівня.

Завантаження

Данные скачивания пока не доступны.

Посилання

1. Walraven J. Codes of Practice: Burden
or Inspiration? «High Tech concrete:
Where technology and Engineering meet»:
fib Symposium in Maastricht, June 2017.
P. XIII–XXIV.
2. Ignatiadis A., Fingerloos F., Hegger J.,
Teworte F. Eurocode 2. Analysis of National
Annexes. Structural Concrete. 2014. № 16 (1).
DOI: 10.1002/suco.201400060
3. Перельмутер А.В., Тур В.В. Готовы ли
мы перейти к нелинейному анализу при
проектировании? International Journal
for Computational Civil and Structural
Engineering. 2017. № 13 (3). Р. 86–102.
4. Cervenka V. Global safety formats in fib Model
Code 2010 for design of Concrete Structures.
Proceeding of the 11th International
Probabilistic Workshop, Brno, 2013. P. 27–31.
5. Bertagnoli G, Giordano L, Mancini G. Safety
Format for the Nonlinear Analysis of Concrete
Structures. Studi e ricerche. Politecnico
di Milano, Scuola di specializzazione in
costruzioni in cemento armato. № 25. 2004.
P. 31-56.
6. Cervenka V. SARA – Structural Analysis
and Reliability Assessment: User’s manual. V.
Cervenka consulting, Prague, 2003. 128 p.
7. Schlune H., Plos M., Gilltoft K. Safety
Format for the non-linear analysis of Concrete
Structures. Engineering Structures. 2011.
№ 33 (8). P. 2350-2356.
8. EN 1990:2023. Eurocode. Basis of structural
and geotechnical design. Brussels: European
Committee for Standardization, 2023. 172 p.
9. ISO 13822. Basis for design of structures.
Assessment of existing structures. ISO, 2010.
10. EN 1993-1-14. Design of steel structures.
Part 1-14: Design assisted by finite element
analysis (under preparation).
12 ISSN 2313‐6669