Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Керівництво для авторів

ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЙ
у науково-технічному журналі «Наука та будівництво»
Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»
з урахуванням вимог, затверджених Міністерством освіти і науки України

Журнал «Наука та будівництво» входить до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата технічних наук згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 р. № 261.

Список супроводжувальних документів

Автор відправляє на адресу ДП НДІБК (03037, м. Київ, вул. Преображенська, 5/2) повний пакет документів або приносить ці документи особисто відповідальному члену редколегії за адресою: 03037, м. Київ, вул. Преображенська, 5/2, к. 112. Електронна їх версія направляється на e-mail адресу: journal@ndibk.gov.ua.

Стаття подається трьома мовами (українська, російська, англійська) з ключовими словами.

Стаття приймається на розгляд та передається на внутрішню рецензію тільки за наявності повного пакету документів, підготовлених відповідним чином та оформлених згідно з вимогами до статті та супроводжувальних документів:

  • Стаття, у паперовому вигляді в форматі А4, власноручно підписана автором на останній сторінці (текст статті в електронному вигляді обов’язково повинен відповідати паперовому варіанту).
  • Заповнена анкета відомостей про автора та співавторів (Додаток 1), в якій п.п. 1-5 обов’язково заповнено українською, російською та англійською мовами.
  • Заява (за наявності співавторів – спільна, за підписами усіх співавторів) про те, що стаття є власною розробкою автора (авторів), ніде раніше не друкувалася і не знаходиться на розгляді в інших виданнях, автори дають спільну письмову згоду на публікацію матеріалу саме у виданні ДП НДІБК (Додаток 2).
  • Рецензія (рекомендація до друку) за підписом профільного (за тематикою статті) доктора або кандидата наук, засвідчена в установленому порядку. Рецензія має бути тією ж мовою, що й сама стаття (до 2-х сторінок).
  • Витяг з протоколу засідання кафедри навчального закладу (вченої ради, науково-методичної ради установи) або науково-технічної ради організації, установи за місцем роботи (навчання) автора з рекомендацією до публікації даного матеріалу.
  • Статті, подані англійською мовою неангломовними авторами (у перекладі), мають бути завірені на предмет правильності перекладу у бюро перекладів або на кафедрі іноземних мов чи у відділі міжнародних зв’язків навчального закладу, а для співробітників ДП НДІБК - у відділі міжнародних звʼязків та супроводу міжнародних проектів. До вказаних погоджень можуть бути прирівняні відповідні погодження керівників аналогічних підрозділів інших навчальних закладів, установ та організацій, підписи яких належним чином завірені.
  • Розширена анотація англійською мовою повинна бути також завірена печаткою бюро перекладів або погоджена підписом керівника кафедри іноземних мов чи відділом міжнародних зв’язків.
  • Копія квитанції про оплату, яку здійснюють автори статей, які не працюють і не навчаються в ДП НДІБК.

Реквізити для оплати повідомляються після позитивного висновку редакційної колегії наукового видання щодо публікації статті.

Редакція залишає за собою право на незначне редагування та скорочення, зберігаючи при цьому головні результати та авторську стилістику.

Вартість публікації становить 500 гривень.

Загальні вимоги до оформлення матеріалів

Статті подаються в електронному вигляді файлом Word 97 - 2003 в форматі *.doc (прохання не подавати статті файлом Word 2007 - 2010 в форматі *.doсх).

Назва файлу набирається латиницею і має містити прізвище першого автора та дату подання матеріалу (наприклад, Реtrenkо_20_09_2017.doс).

Текстова частина статті набирається на аркушах формату А4 шрифтом Тіmes New Roman 12 пт (назва - 14 пт) через міжрядковий інтервал 1,5 рядка, поля - 2,5 см з усіх боків, абзацний відступ - 1,0 см. Між словами та знаками допускається тільки один пробіл.

Текст ніде не підкреслюється. Обсяг статті – 5-10 сторінок.

Обов’язкові елементи статті:

1. Шифр УДК.

2. Назва статті подається трьома мовами (українська, російська, англійська).

Назва статті повинна:

  • передавати основну ідею дослідження;
  • робити акцент на важливості дослідження;
  • бути короткою;
  • зацікавлювати читачів;
  • назва не повинна містити зайвих і непотрібних слів, які не несуть смислового навантаження для розкриття тематики;
  • автору слід замислитися, чому його дослідження являтиме інтерес для інших вчених. Якщо назва дає ясну й зрозумілу відповідь на це питання, стаття приверне багато читачів.

3. Відомості про авторів прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, посада, організація, місто, країна, мобільний телефон, адреса електронної пошти, номер ОRCID.

  • Подаються трьома мовами.
  • Допускається не більше чотирьох співавторів.
  • У Вас є можливість зареєструвати ORCID за посиланням.

4. Анотація.

Анотація — це стисла інформація про зміст статті та економія часу для зайнятих дослідників. Багато читачів знайомляться тільки з анотацію статті, тому анотація має бути зрозумілою та ясною за умови опублікування її окремо від статті.

Текст анотації повинен бути лаконічний і чіткий, вільний від другорядної інформації, відрізнятися переконливістю формулювань, бути інформативним, змістовним, структурованим, компактним, не бути калькою статті. В анотації висвітлюють предмет, мету роботи, спосіб або методологію її проведення, результати роботи, новизну, значимість.

Вимоги до обсягу анотацій:

  • для статей не англійською мовою обсяг анотації англійською мовою – не менш як 1800 знаків, включаючи ключові слова;
  • для статей не українською мовою обсяг анотації українською мовою – не менш як 1800 знаків, включаючи ключові слова.

Вимоги до анотацій англійською:

  • інформативність (відсутність загальних слів);
  • змістовність (відображення основного змісту статті та результатів досліджень);
  • застосування термінології, характерної для іноземних спеціальних текстів;
  • єдність термінології в межах анотації;
  • відсутність повторення відомостей, що містяться в заголовку статті.

5. Ключові слова (5-10 окремих слів) подають відповідною мовою після кожної анотації.

Ключові слова використовуються для індексування роботи в електронних системах та мережі Інтернет. Чим краще будуть підібрані ключові слова до роботи, тим більше людей зможуть її знайти, вбиваючи у пошук такі самі ключові слова. Це збільшить читаність статті, а отже, підвищить ймовірність її цитування.

Ключові слова повинні представляти зміст роботи та бути конкретними у своїй предметній галузі.

Структура основного тексту статті

Структура основного тексту статті згідно з постановою ВАК України № 7-05/1 від 15.01.2003 р. (Бюлетень ВАК України №1, 2003 р.) повинна мати такі необхідні елементи (назви структурних елементів в тексті статті потрібно виділити жирним шрифтом):

1. Вступ (постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями).

Вступ має надати читачеві всю інформацію (зокрема довідкового характеру), необхідну для того, щоб зрозуміти, яке питання вивчалося й причини, з яких автор проводить дослідження. У вступі потрібно створити background (передумови до проведення дослідження: дати загальне розуміння проблеми, якою автор займається, й обґрунтувати актуальність дослідження), досить добре описати проблему та тематику (щоб дослідники поза предметною областю змогли розібратися в статті), а також привести актуальні знання, пов’язані з розглянутими науково-дослідницькими завданнями. Розділ «Вступ» повинен бути стислим, без зайвої інформації.

2. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор (з обов’язковим посиланням в тексті на використані джерела), виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття, актуальність.

Мета цього розділу статті — виявити «нішу» досліджень, що недостатньо розглянута іншими вченими.

Розділ пишеться на підставі публікацій періодичних наукових видань (книги, підручники, монографії, стандарти, звіти до таких не належать). Огляд періодики з проблеми, що досліджується автором, має охоплювати джерела не більше 10-річної давності. Обов’язковим є огляд закордонних наукових періодичних видань з проблеми, що досліджується автором.

Розділ є одним з найважливіших, оскільки з нього випливає, наскільки автор особисто розуміє стан проблеми, яку береться досліджувати.

У літературному огляді висвітлюються невирішені іншими вченими частини проблеми, які досліджуються автором; викладаються причини цього дослідження; чітко визначається мета дослідження. Все це повинно узгоджуватися з іншими частинами статті. Також тут наводяться посилання на важливі джерела, які дають змогу повніше розкрити суть роботи.

Правильно підібраний літературний огляд — це:

  • цитування автором найбільш відомих результатів попередніх досліджень і пояснення того, наскільки вони співвідносяться з поточним дослідженням;
  • посилання на дослідження різних дослідницьких груп (це покращує роботу);
  • посилання на оригінальні дослідження, а не на велику кількість оглядових статей;
  • максимальна користь цитат для читача (читачеві не цікаво, коли автор посилається на велику кількість своїх робіт або на інші роботи для того, щоб показати глибину своїх знань);
  • посилання на результати інших досліджень, які або суперечать отриманим автором результатам (якщо такі є), або підтверджують їх.

Величезним ресурсом для підбору літературного огляду є:

  • наукометричні бази даних;
  • репозитарії та каталоги (можуть містити тільки опис статей або посилання на журнали, але тим не менш можна підібрати видання з вузької спеціалізованої тематики і вже в них шукати необхідні статті; якщо репозитарій має в своєму розпорядженні розширений пошук, за допомогою цього інструменту набагато легше підібрати необхідний матеріал);
  • електронні бібліотеки (можуть мати інструмент розширеного пошуку, але можуть надавати тільки алфавітний або тематичний рубрикатор, що ускладнює пошук; проте існує безліч тематичних бібліотек, які містять інформацію тільки з вузької предметної галузі);
  • WorldCat — каталог бібліотек (містить інформацію як про журнали та книжки, так і про статті; також за допомогою цього ресурсу можна підібрати список тематичних бібліотек);
  • DOAJ — директорія журналів у відкритому доступі до понад 7000 наукових та академічних журналів в електронному форматі з усіх напрямків (читач зможе ознайомитися з повним текстом статті, на відміну від підписних баз даних, таких як Scopus).

Джерела в тексті статті повинні бути відсортовані за порядком згадування.

3. Постановка завдання (формулювання мети та методів дослідження проблеми, що розглядається у статті).

4. Основний матеріал і результати (виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів).

Зі змісту цього розділу має бути зрозуміло, як отримано всі результати. Тому потрібно описати систему дослідження (методи, методика тощо).

Методи, використовувані для аналізу даних, слід обґрунтувати (спиратися на статистику). Автор, що використав методику опублікованого дослідження, повинен послатися на неї і дати резюме процедури в тексті статті.

Результати дослідження мають бути чітко визначені, а підсумкові результати — об’єктивно підтверджені (наприклад, результатами математичного, статистичного, імітаційного моделювання, натурними експериментами, фундаментальними положеннями наукових дисциплін у відповідній предметній галузі).

5. Інтерпретація результатів та їх апробація. У розділі наводяться приклади практичних рішень (результати чисельних експериментів, графіки, діаграми тощо) на основі отриманих автором наукових результатів. Приклади дають змогу оцінити адекватність запропонованих теоретичних рішень та їх практичну значимість. Потрібно вказати, в умовах якого виробництва були впроваджені або можуть бути впроваджені результати досліджень.

Якщо результати не є основною метою статті, їх можна узагальнити і детально не публікувати дані. Тим не менш, у разі недостатньої кількості інформації читач може втратити довіру до дослідження, припустивши, що автор приховує слабкі докази.

6. Висновки та перспективи подальших розробок у цьому напрямку (наукова новизна, наукове та практичне значення результатів дослідження).

З розділу «Висновки» випливає, наскільки матеріал дослідження відповідає його меті.

Вкажіть, як результати дослідження можуть вплинути на майбутні дослідження, чи є обмеження дослідження. Перевірте відповідність описаних висновків отриманим даним.

7. Список використаної літератури / References.

Список використаної літератури оформлюється відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (Додаток 3).

References оформлюються згідно зі стилем APA. Більш детальну інформацію можна знайти за посиланням або в Додатку 4.

У першу чергу до списку вносять літературу, яку автор використовує в огляді останніх джерел досліджень і публікацій, при цьому не менше ніж половина посилань має бути на закордонні видання.

  • Всі статистичні дані мають бути підкріплені посиланнями на джерела.
  • Всі цитати мають закінчуватися посиланнями на джерела.
  • Посилання на підручники та науково-популярну літературу є небажаними.
  • Посилання на власні публікації допускаються лише в разі нагальної потреби.
  • Якщо в огляді літератури або далі по тексту Ви посилаєтесь на прізвище вченого – його публікація має бути у бібліографічному списку після основного тексту статті.
  • Вторинне цитування не дозволяється (якщо Ви цитуєте Пархоменко – то посилання має бути саме на нього, а не на автора, який читав Пархоменко).

Правильний опис джерел, на які посилаються автори, є запорукою того, що цитовану публікацію буде враховано в процесі оцінювання наукової діяльності її авторів, а отже, й організації, регіону, країни. За цитуванням журналу визначається його науковий рівень, авторитетність тощо. Тому найважливішими складовими в бібліографічних посиланнях є прізвища авторів та назви журналів. В опис статті треба вносити всіх авторів, не скорочуючи їх кількості.

Найточнішу ідентифікацію статей з електронних журналів можна отримати, якщо навести унікальний ідентифікатор (Digital Object Identifier — DOI). За наявності в статті DOI посилання на статтю буде однозначно правильно встановлено.

Таблиці. Таблиці, як і рисунки, у багатьох випадках є найпростішим способом узагальнення великої кількості складної інформації, який дає змогу стисло й ефективно відображати великі обсяги даних. Автор статті в таблиці повинен чітко повідомляти свої результати зайнятим дослідникам. Правильно побудована таблиця — це короткий заголовок; розбивка даних по категоріях; порівнянність даних та їх достовірність; наявність всіх даних, що дозволяють користуватися таблицею; істотність ознак групування даних; логічна підпорядкованість елементів; відповідність змісту таблиці її завданню.

Всі рисунки, графіки, схеми, таблиці, скорочення оформлюються відповідно до ДСТУ 3008:2015.

Усі графічні матеріали мають бути якісно і чітко відображені у чорно-білому варіанті.

Всі цитати, методи, моделі, рисунки, таблиці тощо, запозичені з інших робіт, обов’язково супроводжуються посиланням на першоджерело, щоб не порушувати авторські права.

Таблиці слід виконувати в редакторах Ехcel чи Word без заливання. Кожна таблиця має бути надрукована з відповідним заголовком та нумерацією після першого посилання на неї. Ширина таблиць не повинна перевищувати 15,5 см.

Формули мають бути виконані в редакторі формул Еquation 3.0 або редакторі формул MathType з використанням тільки загальноприйнятих шрифтів (Times New Roman; Symbol). Кожна формула набирається як один об'єкт (розмір full - 12 pt). Довжина формули не повинна перевищувати половину ширини сторінки (≈8 см, так як журнал верстається в дві колонки). Формули, що представлені в основному тексті (а не окремим рядком), повинні бути набрані як символи (Symbol).

Ілюстрації виконуються у Word, мають бути згруповані та являти собою один графічний об'єкт. Штрихові графічні об'єкти, графіки, діаграми виконуються у форматі *.wmf  чи *.tiff. Ілюстрація подається включеною (без ОlЕ-зв'язку, кожна ілюстрація - один об'єкт) у текст статті після першого посилання на неї. Кожна ілюстрація має бути надрукована з відповідним підрисунковим написом та нумерацією. Ширина будь-якої ілюстрації не повинна перевищувати 15,5 см.

Рисунки — це часто найпростіший спосіб узагальнення великої кількості складної інформації, візуалізація інформації, яку автор хоче передати. Багато читачів дивляться тільки на рисунки в статті, не читаючи тексту. Отже, створювати рисунки потрібно таким чином, щоб вони були зрозумілі й привабливі для читачів. Хороша якість рисунків забезпечить роботі професійний вигляд, при цьому читачі будуть більш схильні вірити дослідженням автора та інтерпретації отриманих результатів.

Рисунки мають бути яскравими та контрастними, нанесені на рисунках параметри — точно визначеними, підписи на рисунках — великими й чіткими, а підтекстовки до рисунків — досить докладними, щоб читачі могли зрозуміти дані, не читаючи основного тексту. Якщо рисунок складається з кількох підрисунків (а, б, в, …), то підпис до рисунка має містити опис кожного з підрисунків.

Текст не повинен повторювати інформацію, представлену в рисунках, він має тільки давати основні висновки по них і резюмувати інформацію.

Якщо рисунки несуть малу кількість даних, їх треба замінити описом у тексті.

Графіки повинні передавати великі обсяги даних ясно і зрозуміло. Мета графіків — показати функціональну або статистичну залежність між об’єктами. Оформляючи в статті графіки, автор має переконатися, що в них підписано всі осі, вказано всі одиниці виміру для величин, підписано всі криві й масиви даних, використано читабельний шрифт.

Схема допоможе визначити ключові деталі в процесі; зайва інформація тільки захаращує зображення. Оформлюючи схему, потрібно підписати всі ключові елементи й навести додаткові пояснення в її заголовку та основному тексті.

Просимо розрізняти тире ( — ) і дефіс (-): відмінність полягає у розмірі й наявності пробілів до і після тире.

Редакція може відхилити статтю, якщо:

  • Тематика статті не відповідає профілю видання.
  • Зміст не відповідає назві статті.
  • Стаття написана на низькому науковому рівні.
  • Матеріали повністю або частково публікувались раніше в інших виданнях або подані до розгляду редакціям інших журналів.
  • Стаття повністю або частково чужа (автор вчинив плагіат).
  • Матеріал має рекламний характер.
  • Оформлення статті не відповідає зазначеним вище вимогам.
  • Відсутній повний пакет супровідних документів.

Принципи, якими повинен керуватися автор наукових публікацій

Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе первинну відповідальність за новизну й достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких принципів:

  • Автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень; свідомо помилкові або сфальсифіковані затвердження неприйнятні.
  • Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданому рукописі, повністю оригінальні; запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням автора та першоджерела; надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, зокрема неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні й неприйнятні.
  • Автори повинні визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження; зокрема, в статті мають бути наведені посилання на роботи, що мали значення в процесі проведення дослідження.
  • Автори не повинні надавати до редакції журналу рукопис, який був відправлений до іншого журналу й перебуває на розгляді, а також статтю, вже опубліковану в іншому журналі.
  • Співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження; серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участі в дослідженні.
  • Якщо автор виявить істотні помилки або неточності в статті на етапі її розгляду, він повинен якомога швидше повідомити про це редакцію журналу.

 Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  • Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  • Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  • Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  • Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо), на web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями), на некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.